Шановне панство,
на виконання завдання стосовно аналізу можливості передачі у компетенцію Управління соціального захисту Львівської міської ради відання питаннями надання соціального житла та правових форм організації соціальних установ, які б сприяли виконанню функцій покладених на управління - підготовлено цей висновок.
Нормативна база
Цей Меморандум підготовлений на підставі аналізу норм діючого законодавства України, зокрема, положень наступних нормативно-правових актів:
(а) Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України.
(б) Закони України “Про житловий фонд соціального призначення”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про соціальні послуги”, “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, “Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”, “Про охорону дитинства”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”.
(в) Постанова КМУ від 16 січня 2007 р. N 23 Київ “Про затвердження Положення про наглядову раду у сфері розподілу соціального житла”, постанова КМУ від 7 лютого 2007 р. N 155 “Про затвердження Порядку розрахунку плати за соціальне житло”, Постанова КМУ від 7 лютого 2007 р. N 175 “Про затвердження Порядку розподілу коштів державного бюджету, спрямованих на забезпечення розвитку житлового фонду соціального призначення», Постанова КМУ від 21 березня 2007 р. N 523 “Про затвердження Порядку визначення вартості формування житлового фонду соціального призначення (крім соціальних гуртожитків) за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів”, Наказ Міністерства праці та соціальної подітики України від 13 лютого 2007 року N 48 “Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів”.
Розглянувши поставлені питання, підготовлено наступні викладені нижче коментарі.
1.Соціальне житло.
Відповідно до ст. 2 ЗУ “Про житловий фонд соціального призначення” соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження через виконавчі органи.
Оскільки, Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики є виконавчим органом Львівської міської ради, а відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належать делеговані повноваження з надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату, вважаю за доцільне внести зміни у Положення про управління соціального захисту Львівської міської ради та його структури, а саме: розширити компетенцію управління враховуючи положення Закону України “Про житловий фонд соціального призначення” (ст. 9).
Передбачити за упралвінням право
- здійснення управління житловим фондом соціального призначення, організовувати його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій;
- здійснення контролю за використанням соціального житла за призначенням, визначення виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;
- внесення пропозицій до міської ради, щодо розміру плати за соціальне житло відповідно до статті 28 цього Закону;
- вносити пропозиції щодо прийняття рішень про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;
- забезпечення пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім'ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди;
- ведення обліку громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, прийняття рішень про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом;
- ведення щорічного моніторингу сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;
- укладення та розривання договорів найму соціального житла;
- затвердження у межах своїх повноважень місцевих програм розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;
- здійснення інші повноваження у сфері соціального житла відповідно до закону.
Висновки
Переваги:
(i)Якнайповніше виконання управлінням соціального захисту своїх повноважень, зокрема, щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла.
Управління соціального захисту населення безпосередньо працює із соціально незахищеними верствами населення, відповідно, саме в нього складається об’єктивна картина про те, скільки людей потребує соціальне житло, яка диманіка розвитку цієї потреби, скільки такого житла необхідно, які можливості існують щодо оплати громадянами такого житла тощо.
Недоліки:
(а) Додаткове навантаження на Управління та брак інформації про наявне комунальне житло.
Доцільно співпрацювати із управлінням комунального господарства у частині обміну інформацією про наявне житло, та яку частину із комунального житла становить фонд соціального житла. Доцільно створити окремий структурний підрозділ, який би займався питаннями соціального житла.
Цікавим з цієї точки зору є формування житла шляхом нового будівництва та визнання спадщини відумерлою. Управління соціального захисту населення та управління комунального господарства повинні були б між собою визначити, в який житловий фонд буде попадати таке новостворене житло на на підставі яких критеріїв.
2. Соціальні установи, якими їм бути.
Відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи.
Наприклад, стаття 15 ЗУ “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” визначає, що заклади соціального захисту для бездомних громадян (будинок нічного перебування; центр реінтеграції; соціальний готель) створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності відповідно до потреб регіону.
Діяльність закладів соціального захисту для бездомних громадян регулюється Типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх; центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.
Діяльність закладів соціального захисту для безпритульних дітей здійснюється відповідно до типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Висновок
Отже, враховуючи вище наведене та інші положення чинного законодавства України можна сміло говорити, що соціальна установа може бути різних форм власності. Це може бути створений органами державної влади та органами місцевого самоврядування заклад відповідно державної чи комуальної власності, це може бути приватна юридична особа, яка має неприбутковий статус, це може бути громадська чи благодійна організація. Всі вони повинні мати одну мету, надавати допомогу найнезахищенішим верствам населення. Управління соціального захисту населення Львівської міської ради здійснює контроль та управління за державними та комунальними соціальними закладами, які їй підпорядковуються. Що ж стосується приватних та громадських закладів, то управління соціального захисту може залучати їх до співпраці для виконання покладених на их завдань.
У разі будь-яких додаткових питань, чи наявності положень, що потребують деталізації радо їх надам.
